ЛЮДМИЛА РОМАНОВСЬКА: НЕЗАЛЕЖНІ ФАХОВІ ЕКСПЕРТИЗИ – НОВА ПОСЛУГА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

До запровадження послуги з незалежної фахової експертизи спонукали звернення до ТПП України представників бізнесу щодо ситуацій у їх діяльності, ускладнених певними обставинами, що у своїй більшості не залежні від волі, бажань і дій підприємців. Проте створені ними проблеми потребують вирішення, причому термінового.  А Торгово-промислова палата України має всі можливості для проведення їх експертизи комплексно, із залученням науковців різних спеціальностей, аби вилучити суб’єктивність, а в окремих випадках – помилковість чи хибність, що можуть ще більше ускладнювати відповідні господарські відносини.

Так, наприклад, у квітні 2016 року до ТПП України звернувся портовий оператор, що здійснює діяльність в Одеському морському порту. Через відсутність єдиного розуміння із ДП «Адміністрація морських портів України» положень абзацу 12 пункту 3 розділу ІІ Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 18.11.2015 р.       № 541, порушувалось його право на знижку на послугу із забезпечення доступу до причалу (право на застосування коефіцієнта 0,7). Незалежна фахова експертиза проводилася за участю докторів філологічних, юридичних та економічних наук, кандидата юридичних наук, залучених Торгово-промисловою палатою України для комплексного тлумачення правової норми. Усі вони дійшли єдиної думки, що дійсно право суб’єкта господарювання порушено. Їхній Комплексний науковий висновок дозволив портовому оператору обґрунтувати та захистити своє право на пільгу в судовому порядку (рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2016 р. у справі № 916/2867/16).

 – Як часто і хто звертається за  такою послугою?

– У 2016 році в Торгово-промисловій палаті України було проведено 163 експертизи. 68 із них, тобто 42%, мали наукову спрямованість, інші – були правовими.

Зокрема, експертизам піддано:

• правомірність справляння канального збору із суден, що прямують до причалів Карантинної, Нової та Каботажної гаваней Одеського морського порту;
• необхідність застосування процедури відкритих торгів при закупівлі процентів за кредитними договорами, укладеними в певний час суб’єктом господарювання для поповнення обігових коштів і виплати заробітної плати працівникам;
• негативний вплив на формування врожаю 2016 року озимої пшениці високотемпературного стресу та водного дефіциту в окремих регіонах України протягом важливих фаз її онтогенезу, що призвело до зниження якості зерна;
• належність виконання зобов’язань суб’єктом господарювання, який не міг це самостійно довести своєму контрагенту;
• унеможливлення виконання резидентом України обов’язку щодо повернення коштів в іноземній валюті в Україну (виконання імпортної операції на умовах відстрочення поставки із застосуванням розрахунків в іноземній валюті) в установлені терміни, спричинене обставинами, на які він не може впливати та має проблеми з отриманням відповідного документу компетентного органу іноземної держави;
• істотні зміни обставин, які сторони не могли передбачити при укладанні державних контрактів на поставку (закупівлю) товарів за державні кошти за результатами тендерних торгів: технічна несправність обладнання; перевантаженість виробництва компанії; виконання іншого державного замовлення; технічні можливості виробництва; рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та ін.

Так, за висновком ТПП України щодо правомірності справляння канального збору суб’єктом господарювання перед Міністерством інфраструктури України порушено питання про необхідність внесення змін до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затверджених наказом МінінфраструктуриУкраїни від 27.05.2013 р. № 316, щоб усунути некоректність правової норми, за якою справляється канальний збір за перетин підхідного каналу Одеського морського порту судами, які прямують до Карантинної, Нової та Каботажної гаваней. Наказом Міністерства для вирішення цієї проблеми  було утворено робочу групу, до складу якої увійшли й фахівці, котрі складали  висновок Торгово-промислової палати України.

У першому кварталі 2017 року проведено 18 незалежних фахових експертиз. Серед них – щодо тлумачення умов зовнішньоекономічного контракту, укладеного між суб’єктами господарювання України та Чехії, яку було здійснено із залученням докторів і кандидатів юридичних наук України та Чехії, враховуючи особливості законодавства обох країн.

– Незалежна фахова експертиза доцільна лише щодо ускладнених бізнес-ситуацій?

– Компетентна точка зору може бути необхідною для досить різних ситуацій, що виникають у господарській діяльності. Адже висновок Торгово-промислової палати України дозволяє суб’єкту господарювання:

– перед зверненням до суду оцінити або перевірити свою правову позицію чи використати його обґрунтування в якості аргументації позиції однієї зі сторін, яка бере участь у судовому спорі;

– прорахувати ризики перед ухваленням стратегічного рішення або встановлення договірних відносин;

– запобігти критичним помилкам при прийнятті бізнес-рішень, тобто виявити обмеження, які призведуть до ускладнення виконання певних зобов’язань;

– посилити свою позицію у процесі переговорів із контрагентами або використовувати висновок для досудового вирішення суперечок;

– довести або підтвердити правомірність своїх дій, зокрема щодо належності виконання зобов’язання чи унеможливлення його виконання за відсутності вини тощо;

– вимагати перегляду та внесення змін до договору, з посиланням, наприклад, на обґрунтовану істотну зміну обставин, яку сторони не могли передбачити, а у разі недосягнення згоди з цього приводу між сторонами – вирішувати ці питання у судовому порядку (ст. 652 Цивільного кодексу України);

– вимагати припинення зобов’язання через неможливість його виконання, з посиланням, наприклад, на обґрунтовану обставину, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 Цивільного кодексу України);

– вимагати звільнення від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України);

– порушувати питання перед органами нормотворення щодо внесення змін до нормативно-правових актів, регламентацією яких ускладнюються господарські відносини.

Перелік ситуацій, де може бути використано висновок Торгово-промислової палати України, не є вичерпаним.

 – Чи гарантується суб’єктам господарювання конфіденційність дослідження бізнес-ситуацій, проведеного Торгово-промисловою палатою України?

– Умова конфіденційності передбачається як у договорі про надання послуги з незалежної фахової експертизи між Торгово-промисловою палатою України і суб’єктом господарювання, так і в договорі, що укладає Торгово-промислова палата України з фахівцем.

Висновок Торгово-промислової палати України є приватним замовленням суб’єкта господарювання, який складено з урахуванням фактичних обставин справ, повідомлених ним у заяві та підтверджених наданими документами. Заявник несе відповідальність за достовірність усіх документів і обставин. Такий висновок стосується лише досліджуваних господарських відносин. Можливість його використання, як у повному обсязі, так і в окремих частинах, має додатково встановлюватись фахівцями, котрі були залучені до експертизи Торгово-промисловою палатою України, але в такому випадку це буде вже інший висновок.

Авторське право на висновок за результатами незалежної фахової експертизи, складений фахівцями, залученими для його підготовки, належить лише Торгово-промисловій палаті України.