м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33

Ольга Костишина: Проявом сприятливого ставлення держави до альтернативних способів вирішення спорів є положення статті 22 ГПК та статті 21 ЦПК

29.03.2018

Радник голови МКАС при ТПП України про нові правила підтримки міжнародного арбітражу в Україні.

Говорячи про нюанси проарбітрабельної політики в нових кодексах: Цивільному процесуальному (ЦПК) і Господарському процесуальному (ГПК), треба зазначити, що вперше в процесуальному законодавстві було системно регламентовано виконання судами функцій сприяння та контролю щодо міжнародного арбітражу і третейських судів.

Однією з ключових новацій є те, що апеляційні суди розглядатимуть клопотання про скасування, визнання і приведення до виконання арбітражних рішень, заяви про вжиття забезпечувальних заходів та заяви про забезпечення доказів.

Разом із тим була суттєво допрацьована і поліпшена процедура розгляду судами заяв про визнання і приведення до виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться за межами нашої держави, і надання дозволу на виконання рішень арбітражу з місцезнаходженням в Україні.

Важливим проявом сприятливого ставлення держави до альтернативних способів вирішення спорів є положення частини 3 статті 22 ГПК і частина 2 статті 21 ЦПК.

Концепція зазначених норм схожа: будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на розгляд до третейського суду, міжнародний комерційний арбітраж і/або сумніви в дійсності, чинності та здійснюваності повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та здійснюваності.

Новий порядок виконання судами функцій підтримки арбітражу передбачає той факт, що виконуючи їх, суди приймають рішення про вжиття заходів забезпечення позову та заходів забезпечення доказів, у тому числі витребування і/або огляд доказів, допит свідків, призначення експертизи, заборона/зобов’язання вчиняти певні дії щодо доказів.

Також варто звернути увагу на нові правила забезпечення арбітражних витрат. Так, згідно з новою редакцією частини 2 статті 17 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражний суд може зобов’язати сторони внести на його депозитний рахунок попередньо визначену суму арбітражних витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною дією.

Що ж до позитивних новел процесуального законодавства, пов’язаних з визнанням і виконанням арбітражних рішень, хотілося б акцентувати увагу на положеннях частини 6 статті 479 ЦПК, які свідчать: якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує у своїй постанові суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, і тільки за заявою стягувача — визначає суму стягнення в національній валюті за курсом Національного банку України на день винесення ухвали.

 

Теги: ТППУ, експертна думка, МКАС

Анонси

Останні новини