Сергій Свистіль: Ангола може бути хабом для постачання товарів через Західну Африку в інші країни регіону

На сьогодні ринок Анголи становить великий інтерес для України з багатьох причин:

- Ангола – країна з пострадянською орієнтацією на товари та послуги;

- значна частина співробітників отримала вищу освіту в Україні (наприклад, в Міністерстві сільського господарства Республіки Ангола працюють майже 30 випускників українських учбових закладів);

- після проведення президентських виборів 23 серпня 2017 року країна змінює курс щодо міжнародного співробітництва. Першість за пріоритетом співробітництва надано США та КНР, що дає привід сподіватися на суттєве зменшення впливу з боку Російської Федерації та появу нових можливостей для України;

- Ангола є нафтовою державою з ВВП на душу населення 7 500 дол, що підтверджує купівельну спроможність країни;

- незважаючи на зростання економічних показників, для внутрішнього споживання Ангола здебільшого зацікавлена в імпорті товарів невисокого цінового сегменту та не має високих претензій до якості товарів;

- Республіка Ангола може бути своєрідним хабом для постачання товарів через Західну Африку в інші країни регіону, наприклад, сусідніх Намібії, Замбії, Демократичної Республіки Конго, Республіки Конго, Габону, Ботсвани й інших. Загальна кількість населення сусідніх країн разом із Анголою перевищує 120 млн осіб;

- і надалі в країні імпорт продовольчої групи товарів буде значним за обсягом (понад 16 млрд дол США). Налагодження власного виробництва пов’язано з суттєвими проблемами,  які найближчим часом не будуть вирішені;

- Ангола поступово змінює ставлення до України. В тому числі при голосуванні щодо Резолюції Генеральної Асамблеї ООН у 2017 р. відносно Криму Республіка Ангола вийшла зі списку країн, що були «проти».

За минулий рік обсяг торгівлі України з Анголою становив 15 429,6 млн дол США, що зовсім не відповідає потенціалу обох країн і може бути суттєво збільшений. Наприклад, обсяг торгівлі Анголи з США – 1 234 млрд дол США, з КНР – 2 825 млрд дол США. 

Пріоритетні товарні групи  експорту Анголи: нафта та  нафтопродукти,  алмази, газ, кава, сизаль, риба і продукти з неї, деревина, бавовна. Щодо імпорту товару, то це: машини й обладнання, транспортні засоби та запасні частини, ліки, продовольство, текстиль, зброя.

Ангола має значний імпортний потенціал, тому що є експортером нафти та нафтових продуктів. Проте, за нашими оцінками, Ангола буде ще довго залишатися країною, в якій імпорт буде суттєво перевищувати експорт не нафтової продукції, адже країна не має можливості  повною мірою забезпечити себе продовольчою групою товарів. 

Є сподівання, що наміри нового президента щодо реформування країни, меншою мірою залежати від нафтопродуктів, матимуть результат і вже зараз на практиці відчуваються відповідні зміни.

Найбільш складною проблемою щодо поставок продукції з України є неспроможність ангольських компаній розрахуватися з українськими постачальниками в іноземній валюті, враховуючи складнощі щодо купівлі валюти.

За наявності офіційного (161,1 ангольських кванзів за 1 дол США) та тіньового курсів (355,2 ангольських кванзів за 1 дол США) іноземної валюти до національної, в країні склалася специфічна ситуація відносно експорту й імпорту. Через те, що офіційний і тіньовий курси відрізняються більш ніж удвічі, то і реальний прибуток, отриманий від поставки товарів до Анголи, також суттєво відрізняється  залежно від механізму купівлі валюти.

 Іноземний експортер, щоб отримати оплату за свій товар, змушений:

- або мати справу з корупційною складовою та купувати валюту за офіційним курсом, користуючись контактами впливових людей країни (корупційна схема);

- або знайти можливість за виручений дохід у національній валюті купити на внутрішньому ринку товар для експорту, експортувати товари й отримати свій прибуток в іноземній валюті вже в країні імпорту (бартерна схема);

- або отримати політичну підтримку на рівні керівництва держави для розбудови економічного співробітництва між країнами.

Варто додати, що можливості товарів для експорту в Анголі, окрім нафтопродуктів, вкрай обмежені. Фактично рентабельність експортних операцій коливається у межах від собівартості продукції  до двократного збільшення цієї вартості при використанні корупційних або бартерних схем.

У цьому сенсі становить інтерес вивчити можливість закупівлі в Анголі сирої нафти, нафтопродуктів та інших товарів для побудови бартерних схем.

Враховуючи ситуацію, що склалася, при бажанні вийти на ринок Анголи, є своєчасним вирішення питання щодо створення торгового дому, який може об’єднати експортні й імпортні операції.

Іншою складовою проблеми є достатньо жорсткі вимоги уряду щодо створення власного виробництва в країні (в рамках імпортозаміщення), що є привабливим для України з точки зору експорту послуг та обладнання для створення підприємств в Анголі. В цьому сенсі ми маємо розвивати відносини з державними органами Анголи, виводити їх на більш високий політичний рівень, аби мати підтримку в частині просування власної продукції на ринок Анголи. Дуже важливим є те, щоб бренд «Made in Ukraine» також зайняв гідне місце на ринку Анголи та був пізнаваним.

З огляду на актуальну політичну ситуацію та великий потенціал розгортання економічного співробітництва, можемо значною мірою збільшити обсяг експорту до Анголи за рахунок правильної організації роботи. Встановленню та налагодженню політичних і бізнесових стосунків можуть посприяти візит до Анголи представників українського уряду на рівні не нижче міністра закордонних справ України, а також українсько-ангольський бізнес-форум.