ЧЛЕНИ АВІАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ПРИ ТПП УКРАЇНИ ЗАКЛИКАЛИ ДЕРЖАВІАСЛУЖБУ ДО ДІАЛОГУ

Учасники дискусії дійшли висновку, що редакція, запропонована Державною авіаційною службою, потребує суттєвого доопрацювання, оскільки правила містять конфліктні, а іноді й відверто дискримінаційні норми. Експерти вважають,   що у  Порядку відсутні чіткі підстави для анулювання чи обмеження прав, через що під загрозою опиняється об’єктивність рішень регулятора. Тому члени комітету домовилися підготувати і надіслати регулятору власний варіант документу, який відображатиме консолідовану точку зору гравців ринку. Вони вже напрацювали два блоки зауважень до проекту – процедурний і політичний. На їхню думку, відсутність реєстру домовленностей, які укладає регулятор із авіаційною владою інших держав, є неприпустимою. Необхідно запровадити реєстр міжнародних договорів і опубліковувати всі рішення регулятора.

 «Оператори зацікавлені в максимальній лібералізації ринку. Поява  проекту – це помилка з боку регулятора. Прийняття такого Порядку в 2014 році спровокувало колапс на ринку. Через низку судових спорів між авіаперевізниками і конфлікт щодо повноважень між Державіаслужбою та галузевим Міністерством регулятор майже рік не видавав нові призначення на міжнародні маршрути. Лише в середині 2015 року було знайдено компроміс і введено в дію чинний нині Порядок. Що пропонує на заміну Державіаслужба? Шість нових критеріїв для надання прав, які є відверто дискримінаційними по відношенню до існуючих авіаперевізників, відсутність чітких підстав для анулювання чи обмеження прав, дуже спірні процедурні правила, що через їх нечіткість ставлять під загрозу об’єктивність рішень регулятора. Усім учасникам ринку нині необхідний діалог із регулятором», – підкреслив Олег Бондар,  керуючий партнер ECOVIS Бондар та Бондар.

 На засіданні круглого столу були представники Української асоціації авіаційного транспорту, авіакомпаній AtlasJetUkraine, «Аероджет», «Міжнародні авіалінії України», WizzAirUkraine, аеропорту «Бориспіль», Антимонопольного комітету України й інші експерти авіаційного ринку. На жаль, представники Державіаслужби та Міністерства інфраструктури України не знайшли можливості прийти на захід.

Завдяки географічному розташуванню Україна має великий транзитний потенціал. Вітчизняні авіаперевізники й аеропорти створюють спільний продукт – сполучення через Україну, і відтак конкурують за пасажиропотоки з найближчими європейськими та турецькими хабами. І саме тут точиться основна конкурентна боротьба. При цьому, опоненти не обмежують себе у засобах, вдаючись до агресивної підтримки з боку власних авіаційних керівних органів. Попри всі тенденції до лібералізації ринків, прикладів зваженого протекціонізму в авіації – безліч. Натомість Україна є однією з небагатьох країн, де іноземний авіаперевізник може вільно зайти на національний ринок без будь-яких обмежень, створити дочірню компанію й отримати права на використання маршрутів.