Поради агробізнесу у 2021: взаємодія з Торгово-промисловою палатою у випадку форс-мажору

В агроіндустрії своєрідним каменем спотикання знову стала посуха, яка призвела до втрат урожаю та неможливості багатьох сільгоспвиробників виконати свої зобов'язання за форвардними контрактами.

Експерти висловлюють невтішні прогнози щодо можливої посухи і у 2021 році, тому проблема продовжує бути актуальною.

Що таке форс-мажор?

Положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (Віденська Конвенція ООН) передбачає, що сторона договору не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань за наявності таких умов:

• невиконання викликане перешкодою поза контролем сторони;
• від сторони нерозумно було очікувати прийняття до уваги перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Як бачимо, положення Віденської Конвенції ООН передбачають наявність так званої перешкоди, яку сторона не контролює та не могла передбачити під час укладення договору, проте така перешкода призвела до невиконання зобов’язання.

Національне законодавство передбачає наступні умови для визнання обставин форс-мажором:

• надзвичайність обставин;
• невідворотність обставин;
• обставини об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань протягом певного періоду часу.

Порушення зобов'язань третіми особами, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, так само як і відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

За загальним правилом особа, яка порушила договірні зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності за таке порушення. Проте обов’язок довести наявність таких обставин та їх причинно-наслідковий зв’язок з невиконанням зобов’язань покладається на сторону-порушника.

Таким чином, міжнародне та національне законодавство встановлює ряд критеріїв для визнання тих чи інших подій форс-мажорними обставинами.

Посуха як форс-мажор

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» включає посуху в перелік обставин, які можуть бути визнані форс-мажором. Крім того, Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, яким врегулювано порядок засвідчення відповідних обставин, включає посуху в перелік виняткових погодних умов і стихійного лиха, які можуть викликати дію форс-мажорних обставин.

Як слідує з суті форс-мажорних обставин, факт посухи чи будь-яка інша подія сама по собі не є підставою звільнення від відповідальності, адже необхідно довести, що посуха унеможливлює виконання стороною зобов’язань за договором.

Варто також враховувати, яким чином врегульовані відносини в кожному конкретному випадку. Наприклад, якщо між сторонами укладено договір купівлі-продажу зерна кукурудзи, варто звернути увагу, чи такий договір деталізує, що передається зерно врожаю, який вирощується на земельних ділянках, що належать на праві власності чи користування продавцю, або ж така деталізація відсутня. Зазначене безпосередньо може впливати на питання, чи дійсно обставини посухи унеможливили виконання зобов’язань продавця з передачі права власності на зерно.

Таким чином, посуха може бути визнана форс-мажорною обставиною за умови, якщо вона призвела до унеможливлення виконання зобов’язання у конкретних правовідносинах та за умови дотримання інших умов, передбачених законодавством та договором.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)

Форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої сторони по кожному окремому договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність відповідних обставин.

Для суб'єктів господарювання сільгоспвиробників разом з заявою Регламент також передбачає надання наступних документів:

• довідки Гідрометцентру про погодні умови (оригінали);
• акти, затверджені управлінням агропромислового розвитку РДА, про загибель або пошкодження с/культур внаслідок несприятливих погодних умов (оригінали); розрахунки прямих збитків;
• інші документи державних органів, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур.

Варто зауважити, що Регламент передбачає право уповноважених осіб ТПП України чи регіональної ТПП вимагати від зацікавленої особи додаткових даних, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т. п. Невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений строк, є підставою для залишення заяви без розгляду.

При цьому, тягар доказування настання форс-мажорних обставин покладається на заявника, зацікавлену особу.

За результатами розгляду заяви та поданих документів видається сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або у разі їх відсутності – надсилається відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин.

Приклади з судової практики

У спорах, що стосуються посухи та її наслідків для сторін договору, оцінюються наступні докази (за наявності): 

• сертифікат відповідної торгово-промислової палати;
• довідки Гідрометцентру про погодні умови;
• акти про загибель або пошкодження сільськогосподарської культури внаслідок несприятливих погодних умов;
• інші документи державних органів або органів місцевого самоврядування, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур;
• розрахунки вартості недобору врожаю;
• докази, що свідчить про фактичну передачу сільгосппродукції, щодо якої укладено договір, третім особам;

Крім того, враховуються поведінка сторін договору (в т.ч. вчинення порушником заходів для зменшення негативних наслідків), обставини повідомлення про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та дотримання сторонами усіх умов договору.

Таким чином, як свідчить судова практика, спори, що стосуються питання невиконання зобов’язань за сільськогосподарськими договорами, вимагають ґрунтовної підготовки доказової бази. 

Висновки

З урахуванням невтішних прогнозів щодо посухи на 2021 рік, проблема врегулювання відносин у разі втрати аграріями врожаю залишається актуальною. А тому на стадії укладення договорів купівлі-продажу продавцям сільгосппродукції необхідно враховувати можливі ризики втрати врожаю з огляду на погодні умови, зокрема, чіткіше врегульовувати порядок дій та правові наслідки у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). А на стадії виникнення таких обставин продавцям слід зібрати відповідну доказову базу для звернення до відповідної ТПП з метою отримання сертифікату. 

В свою чергу, встановлення  в договорі чіткого алгоритму дій сторін у випадку форс-мажору також в інтересах і покупця сільгосппродукції. 

Коментар Непрана Михайла Івановича, першого віце-президента Торгово-промислової палати України:

У статті досліджується один з багатьох аспектів, який стосується форс-мажору. Форс-мажор в сільському господарстві є «традиційним» питанням, яким палата займалася останні 45 років. В дійсності заморозки, зливи, посухи і т.д. можна назвати форс-мажором «постійної дії» в агросфері.

Безумовно дуже важливо для тих, хто займається аграрним бізнесом, обов’язково фіксувати в договорах застереження щодо форс-мажорних обставин. При цьому, за зобов’язаннями між резидентами України, наприклад, по поставці зерна, сої чи інших сільськогосподарських культур всередині країни, а не у зовнішньоекономічних договорах, як правило, рекомендується у застереженні вказувати, що факт настання форс-мажорних обставин засвідчується не тільки Торгово-промисловою палатою України, а і уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою. Це спростить і зробить комфортнішим отримання виробниками сільськогосподарської продукції сертифікату про форс-мажорні обставини, адже не потрібно буде їхати до Києва, а можна буде у відповідному регіоні отримати цей сертифікат. 

Враховуючи практику, яка склалася у зв’язку з посухою в 2020 році, окремо хотів би звернути увагу на необхідність дуже прискіпливо і уважно підходити до обставин, які фіксуються в контракті. Зокрема, є випадки, коли сторони в тексті контракту фіксують обставини, які будуть враховуватись в якості форс-мажорних, а які – ні. Наприклад, зустрічаються контракти, які містять стандартні застереження про форс-мажорні обставини, але при цьому передбачають перелік виключень, серед яких якраз, заморозки і посуха. Звісно, це не перешкоджає торгово-промисловій палаті видати сертифікат, проте така ситуація створює потенційні ризики виникнення спорів, що підлягають вирішенню у судовій площині.

Тобто, зі свого боку Торгово-промислова палата України готова допомагати виробникам аграрної продукції в складних погодних умовах, але закликає їх бути уважними до тих застережень та пунктів контрактів, які вони підписують.

Автори:  
Антон Сінцов, радник юридичної фірми "Астерс"
Роман Герасименко, юрист юридичної фірми "Астерс"