Стати членом Палатим. Київ, вул. Велика Житомирська, 33
e-mail: [email protected]
Комітет підприємців АПК при ТПП України загалом підтримує ініціативу Мінагрополітики України та МОЗ України щодо впровадження обмеження кількості транс-ізомерів в харчових продуктах, а також на підставі вищезазначеного просить під час прийняття наказу МОЗ України «Про затвердження Правил додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів» запровадити п’ятирічний перехідний період для мінімізації втрат та оптимального переоснащення масло-жирової та кондитерської галузей.
На засіданні Комітету підприємців АПК при ТПП України 19 червня 2019 року за участі керівників галузевих асоціацій харчової та переробної промисловості, представників органів державної влади, науковців, експертів було розглянуто проект Наказу МОЗ України «Про затвердження Правил додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів». За результати обговорення напрацьовані зауваження та пропозиції.
Наразі для виробництва жирів з низьким вмістом транс-ізомерів в Україні використовують два методи: фракціонування та переетирифікація. Різниця цих двох методів полягає в тому, що під час фракціонування отримують жири твердої консистенції, які в подальшому використовують кондитерська, молочна, хлібобулочна галузі (далі – галузі) в таких виробах як вафлі, начинки для цукерок, здоба, спреди, замороженні н/ф для випікання, морозиво тощо. А використання методу переетирифікації дозволяє отримати лише жири з рідкою консистенцією, що унеможливлює їх використання галузями, оскільки рідкі олії забезпечують текучість харчового продукту або його складника (наприклад, за умови додавання переетирифікованих жирів з низьким вмістом транс-ізомерів до вафельних начинок, така начинка буде розтікатися).
Жири з низьким вмістом транс-ізомерів у середньому до 30% дорожчі за жири, які сьогодні використовують у харчовій промисловості.
Оскільки в Україні існує лише одне підприємство, яке виробляє сировину одночасно з низьким вмістом транс-ізомерів та з забезпеченням інших необхідних параметрів для різних галузей харчової промисловості, то недостатні терміни «перехідного періоду» невідворотно призведуть до різкого подорожчання такої сировини внаслідок її дефіциту. Це спричинить значне зростання цін на українську харчову продукцію (кондитерську, молочну, хлібобулочну, спреди, морозиво, заморожені напівфабрикати для випікання та ін.) та як наслідок – призведе до падіння попиту на неї і, відтак, до зниження обсягів виробництва.
Також існує значна кількість виробництв, що нелегально виготовляють продукцію, якість якої не контролюється відповідними органами. На таких підприємствах зазвичай використовують найдешевшу сировину низької якості для зниження собівартості та забезпечення конкурентних (нижчих, у порівнянні з легально виготовленою продукцією) цін. Оскільки в Україні, особливо в регіонах, досить поширена реалізація продукції у невстановлених місцях (т.з. «стихійна торгівля»), така продукція без перешкод у значних обсягах реалізується споживачам (за оцінками експертів, лише кондитерської продукції у тіньовому секторі реалізується близько 140 тис.тонн на рік).
Після запровадження обмежень щодо кількості транс-ізомерів у харчових продуктах, на нелегальних виробництвах продовжать виготовлення продукції з дешевої низькоякісної сировини з високим вмістом транс-ізомерів. За рахунок цього, продукція з високим вмістом транс-ізомерів виготовлена в «тіньовому секторі» отримає ще більші конкурентні переваги. Адже ціни на легально виготовлену продукцію з низьким вмістом транс-ізомерів значно зростуть через подорожчання сировини та відповідно збільшення собівартості.
За офіційними даними Держкомстату, 34% українців живуть за межею бідності (мають дохід нижче прожиткового мінімуму). Тому короткий «перехідний період» і зростання цін на легально виготовлену продукцію, лише призведе до переорієнтації споживачів на більш дешеву та небезпечну продукцію, що виготовляють на нелегальних виробництвах і реалізують без будь-якого контролю на стихійних ринках та інших місцях несанкціонованої торгівлі.
Таким чином, запровадження короткого перехідного періоду по транс-ізомерам призведе до розширення тіньового сектору економіки, зростання обсягів реалізації нелегально виготовленої продукції, якість якої не контролюється, а отже може завдати значної шкоди здоров’ю споживачів. Тобто довший перехідний період, який дозволить олійно-жировій галузі налагодити виробництво необхідної сировини в достатній кількості, дозволить запобігти нарощуванню обсягів споживання небезпечної продукції громадянами, особливо з низьким рівнем доходу, та убезпечити їх здоров’я від її негативного впливу.
Окрім цього, українські виробники харчової продукції орієнтовані на вітчизняну сировину і різкий перехід до виробництва продукції виключно з сировини з низьким вмістом транс-ізомерів неможливо буде здійснити через недостатню кількість такої сировини. Адже окрім низького вмісту транс-ізомерів, ці жири мають відповідати і іншим параметрам для виробництва.
На сьогодні українські виробники харчової переробленої продукції використовують до 90% жирової сировини національного виробництва.
Національні олійно-жирові підприємства виробляють близько 190-200 тис. т. перероблених жирів, з яких орієнтовно 90 тис. т. споживається національними виробниками хлібопекарської і кондитерської галузей, 10-15 тис. т. – виробниками спредів, 5 тис. т. – виробниками маргаринової продукції.
Із загальної кількості перероблених жирів половина (орієнтовно 100 тис. т) виробляють зі збільшеним вмістом транс-ізомерів, інша половина - низький рівень транс-ізомерів.
Для технологічного переобладнання і переходу на виробництво національних перероблених жирів з низьким вмістом транс-ізомерів з параметрами, які потрібні кондитерській галузі, необхідно, за підрахунками фахівців, орієнтовно 5 років. Такий «перехідний період» дозволить ефективніше здійснити перехід без значних втрат для виробників харчових продуктів України, запобігти розширенню тіньового сектору виробництва та убезпечити здоров’я громадян від споживання небезпечної продукції.
З початку 1973 року країни світу почали накопичували інформацію стосовно негативного впливу транс-ізомерів на організм людини. У 2003 році в технічному звіті ВООЗ/ФАО було заявлено, що вживання жирів, які містять високий рівень транс-ізомерів має бути зменшений до мінімального рівня. Такі заключення також зроблені Европейською комісією та Департаментом сільського виробництва США.
11 країн ЄС і Швейцарія, Ісландія, Норвегія та Нідерланди після технічного заключення ВООЗ/ФАО прийняли на внутрішньому законодавчому рівні обмеження вмісту транс-ізомерів в харчових продуктах. Лише у жовтні місяці 2018 року до Європейської комісії був наданий проект змін до Регламенту № 1925 щодо внесення обмежень по вмісту транс-ізомерів в харчових продуктах, а в квітні 2019 році ці зміни були прийняті та внесені Європейською комісією в Регламент № 1925 з перехідним періодом до 2021 року.
З 2003 року зазначені країни проводили освітню роботу з населенням та виробниками масло-жирової галузі стосовно необхідності зменшення кількості транс-ізомерів в харчових продуктах. Зокрема, виробники харчових продуктів добровільно почали наносити кількість транс-ізомерів у своїх продуктах, органи влади проводили семінари, конференції презентації для населення та виробників масло-жирової галузі з наданням інформації щодо шкоди вживання продуктів з високим вмістом транс-ізомерів.
Тобто, фактично «перехідний період» переходу на низький рівень транс-ізомерів в харчових продуктах у країнах ЄС тривав 15 років, що дозволило мінімізувати втрати виробників як сировини, так і готових продуктів.
